4 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Синоним багато хто

БАГАТО

Смотреть что такое БАГАТО в других словарях:

БАГАТО

Аж-аж-аж, багатенько, багатувато, багацько, безлік, безліч, безлічно, безмір, безмірно, бозна-скільки, валява (діал.), вволю, вдосталь, вдостачу, велик. смотреть

БАГАТО

БАГА́ТО.1. Присл. до бага́тий 1, 3, 4.Вони [українські культурні діячі старшого віку] .. одслонили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого н. смотреть

БАГАТО

БАГА́ТО ХТО (неозначено велика кількість людей), БАГА́ТО у знач. ім., тільки в непрямих відмінках, МНО́ГІ мн., заст. Багато хто не склепив очей у цю ні. смотреть

БАГАТО

бага́то (забага́то) че́сті для кого, кому, перев. ірон. Хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь. Багато честі для мене зватись правою рукою дядька, добре було б, якби мене можна було назвати пальцем на його руці (Леся Українка); Оленка зголосилася побігти за нею, але Мокроус на правах комсорга спинив її. — Багато честі твоїй подрузі, Оленко. Нехай іде собі, куди розігналася (Д. Бедзик). бага́то (чима́ло) води́ сплило́ (спливло́, упливло́, утекло́ і т. ін.). 1. Минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події. Відтоді багато води сплило. але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Дмитерко); Багато з того часу упливло води в Черемоші, багато разів приходив сюди (до схованки) Марусяк ізсипати свою здобич (Г. Хоткевич); Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло (Т. Шевченко). 2. Сталися значні зміни за якийсь час. З того часу, як Георгія водили за руку, багато води спливло. І сам він змужнів, став красивим, статурним (З газети); Півроку минуло, як ти розлучилась із своїм коханком. Багато води втекло за сі півроку; пішли за водою і твої сільські думки, твої надії, твої молоді жадання (П. Куліш). ба́чити / поба́чити (бага́то (нема́ло)) сві́ту (сві́та). Бувати в багатьох місцях, подорожуючи. З’їздив (Остап) з ним (паном) багато чужих сторін, бачив багато світу і .. вихвалявся тим (Панас Мирний); Після вечері пересяде батько на призьбу, скрутить цигарку та й ще гомонять. А є про що: немало батько прожив, немало й світу бачив (А. Головко). бра́ти / взя́ти на се́бе бага́то (забага́то). Діяти, поводити себе не відповідно до власних можливостей, повноважень, прав тощо. Дмитро забагато бере на себе. Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов); — Слюсар-наладчик, шостий розряд, багато на себе бере, носиться з модернізацією, як дурень з торбою, капає директору (А. Крижанівський). ві́тер у голові́ (гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т. ін.)) у кого, чиїй. Хто-небудь легковажний, несерйозний. — Ти добре прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк); Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах); // без додатка. Легковажний, несерйозний. А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок); Так що же це він? Хизувався, як хлоп’як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко); — Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький). бага́то ві́тру (в голові́). Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр.. присл..); — Вітру у тебе в голові багато,— казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко). з вітерце́м у голові́. — Так лама́ти списи́. 1. за що, навколо чого, у чому і без додатка. Гаряче сперечатися за що-небудь, відстоювати щось, боротися за щось. Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (С. Добровольський); Почали виступати по одному. Головним чином ламали списи навколо конкретних кандидатур (І. Микитенко); Ще довго довелося Наливайкові та присутнім ламати списи у запальних розмовах з Камулеєм (Іван Ле). бага́то списі́в полама́ти. Тоді питання це .. стояло дуже гостро. Багато списів поламали прихильники однієї і другої групи (Ю. Яновський). лама́лися списи́. Він устав .. і, не мовивши й слова, ніби, окрім нього, нікого тут не було, наче щойно і не ламалися списи через його неслухняність і непоступливість, пішов до своєї кімнати (М. Олійник); // над чим. Пристрасно обговорювати що-небудь, шукати правильного розв’язання якоїсь справи. І доки на педагогічних радах в дискусіях ламають списи над ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді (в революцію) в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в го підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на го́лову (на бага́то голі́в) (ви́ще) кого, від кого, над ким. Ставати набагато кращим від кого-небудь, значно перевершувати кого-небудь у чомусь. Талант молодої вчительки на голову вище підіймався від усіх просвітян волості (С. Васильченко); Агроном у своїх доводах і твердженнях на голову вище піднявся від усіх тих, хто йому давав поради (З журналу); Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (О. Довженко). стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. (Макар:) Ще не одну пару підметок стопче (Артем), поки дійде до генерала (І. Корнієнко). ханьки́ м’я́ти, жарт. 1. Нічого не робити; гуляти, ледарювати. — Треба діло робити, а не ханьки мняти (м’яти) (Г. Квітка-Основ’яненко); Хома Прищепа, лукаво стрельнувши очима, сказав: — Та що це я ханьки мну, так наче діла немає? (Є. Гуцало); // Відпочивати. Йому б тільки на лавці ханьки м’яти (Сл. Б. Грінченка); — Нехай відпочине після такої бані. Нехай тепер ханьки мне, ми ще доберемося до неї (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Гаяти час, зволікати з чимсь; не квапитися. — Молода з дружками давно жде, а вони тут ханьки мнуть (Г. Квітка-Основ’яненко); Сидять .. на Чортомлику та з нудьги ханьки мнуть (Д. Мордовець). м’я́ти бага́то ха́ньки. — Не хочу я, батечку, ні пана, ні попа. — А кого ж? — запитав старий грізно. Дівчина почервоніла.. — Не мни багато ханьки, а скажи, що хочеш Василя Зарічука, та й годі! (А. Федькович). 3. біля кого—чого, де. Перебувати біля кого-, чого-небудь, десь. — Та й тобі, Олексію, чо. смотреть

Статья в тему:  Ни к чему хорошему не приведет синоним

БАГАТО

(велика кількість кого-, чого-небудь) без ліку; (переважно грошей) кури не клюють; [і] свині не їдять; [хоч] лопатою горни (греби, загрібай); (безліч) . смотреть

Синоним багато хто

Всі словники 199 760

Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)

Грінченко. Словарь української мови

Знаки етнокультури Жайворонка

Жайворонок. Знаки української етнокультури

багато

  • аа
  • аб
  • ав
  • аг
  • аґ
  • ад
  • ае
  • ає
  • аж
  • аз
  • ай
  • ак
  • ал
  • ам
  • ан
  • ао
  • ап
  • ар
  • ас
  • ат
  • ау
  • аф
  • ах
  • ац
  • ач
  • аш
  • ая
  • ба
  • бг
  • бд
  • бе
  • бє
  • бж
  • бз
  • би
  • бі
  • бл
  • бо
  • бр
  • бу
  • бю
  • бя
  • ва
  • вб
  • вв
  • вг
  • вд
  • ве
  • вж
  • вз
  • ви
  • ві
  • вї
  • вй
  • вк
  • вл
  • вм
  • вн
  • во
  • вп
  • вр
  • вс
  • вт
  • ву
  • вх
  • вц
  • вч
  • вш
  • вщ
  • вю
  • вя
  • га
  • гв
  • гд
  • ге
  • гз
  • ги
  • гі
  • гл
  • гм
  • гн
  • го
  • гп
  • гр
  • гс
  • гу
  • гя
  • ґа
  • ґв
  • ґе
  • ґз
  • ґи
  • ґі
  • ґл
  • ґн
  • ґо
  • ґр
  • ґу
  • да
  • дб
  • дв
  • де
  • дє
  • дж
  • дз
  • ди
  • ді
  • дї
  • дл
  • дм
  • дн
  • до
  • дп
  • др
  • ду
  • дх
  • дь
  • дю
  • дя
  • еб
  • ев
  • ег
  • ед
  • еж
  • ез
  • ей
  • ек
  • ел
  • ем
  • ен
  • ео
  • еп
  • ер
  • ес
  • ет
  • еф
  • ех
  • еч
  • еш
  • єв
  • єг
  • єд
  • єе
  • єж
  • єз
  • єй
  • єл
  • єм
  • єн
  • єп
  • єр
  • єс
  • єт
  • єф
  • єх
  • єщ
  • жа
  • жб
  • жв
  • жг
  • жґ
  • жд
  • же
  • жє
  • жи
  • жі
  • жл
  • жм
  • жн
  • жо
  • жр
  • жу
  • жю
  • за
  • зб
  • зв
  • зг
  • зґ
  • зд
  • зе
  • зє
  • зж
  • зз
  • зи
  • зі
  • зї
  • зй
  • зл
  • зм
  • зн
  • зо
  • зп
  • зр
  • зс
  • зу
  • зц
  • зч
  • зш
  • зщ
  • зю
  • зя
  • ив
  • ид
  • иж
  • ик
  • ил
  • им
  • ин
  • ир
  • ис
  • ит
  • іб
  • ів
  • іг
  • ід
  • іє
  • іж
  • із
  • ік
  • іл
  • ім
  • ін
  • іо
  • іп
  • ір
  • іс
  • іт
  • іу
  • іх
  • іш
  • їд
  • їж
  • їз
  • їй
  • їс
  • їх
  • йм
  • йн
  • йо
  • йт
  • ка
  • кв
  • ке
  • кз
  • ки
  • кі
  • кл
  • км
  • кн
  • ко
  • кп
  • кр
  • кс
  • кт
  • ку
  • кх
  • кш
  • кю
  • кя
  • ла
  • ле
  • лж
  • ли
  • лі
  • лк
  • лл
  • ло
  • лу
  • ль
  • лю
  • ля
  • ма
  • мг
  • ме
  • мж
  • мз
  • ми
  • мі
  • мл
  • мн
  • мо
  • мр
  • мс
  • мт
  • му
  • мч
  • мш
  • мю
  • мя
  • на
  • нг
  • не
  • ни
  • ні
  • но
  • ну
  • нь
  • ню
  • ня
  • оа
  • об
  • ов
  • ог
  • од
  • оє
  • ож
  • оз
  • ої
  • ой
  • ок
  • ол
  • ом
  • он
  • оо
  • оп
  • ор
  • ос
  • от
  • оф
  • ох
  • оц
  • оч
  • ош
  • ощ
  • ою
  • па
  • пе
  • пє
  • пи
  • пі
  • пї
  • пл
  • пн
  • по
  • пп
  • пр
  • пс
  • пт
  • пу
  • пф
  • пх
  • пч
  • пш
  • пю
  • пя
  • ра
  • рв
  • рд
  • ре
  • рє
  • рж
  • ри
  • рі
  • рк
  • рн
  • ро
  • рп
  • рр
  • рс
  • рт
  • ру
  • рь
  • рю
  • ря
  • са
  • св
  • сг
  • се
  • сє
  • си
  • сі
  • ск
  • сл
  • см
  • сн
  • со
  • сп
  • ср
  • сс
  • ст
  • су
  • сф
  • сх
  • сц
  • сч
  • сь
  • сю
  • ся
  • та
  • тв
  • те
  • ти
  • ті
  • тк
  • тл
  • тм
  • тн
  • то
  • тп
  • тр
  • тс
  • ту
  • тх
  • тщ
  • ть
  • тю
  • тя
  • уб
  • ув
  • уґ
  • уг
  • уд
  • уе
  • уж
  • уз
  • уї
  • уй
  • ук
  • ул
  • ум
  • ун
  • уо
  • уп
  • ур
  • ус
  • ут
  • ух
  • уц
  • уч
  • уш
  • ущ
  • ую
  • уя
  • фа
  • фе
  • фз
  • фи
  • фі
  • фл
  • фо
  • фр
  • фт
  • фу
  • фю
  • ха
  • хв
  • хе
  • хи
  • хі
  • хл
  • хм
  • хн
  • хо
  • хр
  • хт
  • ху
  • хх
  • ца
  • цв
  • це
  • цє
  • ци
  • ці
  • цм
  • цн
  • цо
  • цп
  • цс
  • цу
  • ць
  • цю
  • ця
  • ча
  • чв
  • че
  • чє
  • чи
  • чі
  • чї
  • чк
  • чл
  • чм
  • чо
  • чр
  • чт
  • чу
  • чх
  • чш
  • чю
  • чя
  • ша
  • шв
  • ше
  • шє
  • ши
  • ші
  • шк
  • шл
  • шм
  • шн
  • шо
  • шп
  • шр
  • шт
  • шу
  • шх
  • шш
  • ща
  • ще
  • щи
  • щі
  • що
  • щу
  • юа
  • юб
  • юв
  • юг
  • юд
  • юж
  • юз
  • юк
  • юл
  • юн
  • юп
  • юр
  • юс
  • ют
  • юф
  • юх
  • юш
  • яб
  • яв
  • яг
  • яґ
  • яд
  • яє
  • яз
  • яй
  • як
  • ял
  • ям
  • ян
  • яп
  • яр
  • яс
  • ят
  • яф
  • ях
  • яч
  • яш
  • ящ
Статья в тему:  Лучше синица в руках чем журавль в небе антоним

БАГА́ТО.

1. Присл. якісний до бага́тий 1, 3, 4. Ми в дружній живемо сім’ї, Розумно і багато (Рильський, І, 1956, 362); Вони [українські культурні діячі старшого віку].. одслонили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого народу (Сам., II, 1958, 393); З обох боків портрета висять кінці багато вишиваного рушника (Коцюб., III, 1956, 45).

2. присл. У великій кількості; протилежне мало. Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся, — Згадай мене, брате! (Шевч., I, 1951, 69); // у знач. числ. Велика кількість кого-, чого-небудь. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (Гончар, III, 1959, 132); // у знач. присудк. сл. Вужів було так багато, що Соломія скоро перестала звертати на них увагу (Коцюб., І, 1955, 361); // у знач. ім. бага́то, багатьох. Він [В. Самійленко], як, мабуть, і кожен з письменників, багатьом подобається, а багатьом ні (Коцюб., III, 1956, 197); Багатьом не повернутись уже ніколи до рідних своїх хат (Довж., II, 1959, 78).

Бага́то хто (кого́, кому́ і т. д.) — про неозначене велику кількість людей. В публіці палка цікавість. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Л. Укр., II, 1951, 542); Бага́то що (чого́, чому́ і т. д.) — про неозначене велику кількість предметів, явищ і т. ін. Я усе згадала собі..; згадала багато чого (Вовчок, І, 1955, 228); Вицвіли в матері очі від чекання, сліз і багато чого (Довж., І, 1958, 33).

Статья в тему:  Антоним поминай как звали

3. у сполуч. з вищ. ст. прикм. і присл. Значно, далеко. Ті здорові квітки були багато кращі од квіток, що малюють по стінах дівчата (Н.-Лев., II, 1956, 171); [Дівчина:] Вона багато молодша від тебе? (Л. Укр., II, 1951, 97).

БАГАТО… Перша частина складних слів, що відповідає слову бага́то в 2 знач., напр.: багатово́дий і т. д.

Багато нар.

1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у.

2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Єв. Мр. І. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. ІІІ. 102. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 115. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124.

3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Кролев. у. Ой вона багато гордує. Н. п. Ум. Багатенько.

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector