Як муха в спасівку антоним

Новое в блогах

• Как вывести сюда мое сообщество?

Сообщество «Рiдна Україна»

Краса українського слова!

Якщо мух не ловити…

Мудрість народу образ мухи використала чи не скрізь у повсякденних людських стосунках. Навіть там, де “під мухою” І в скількох випадках, що людська пам’ять навіть не здатна відразу пригадати численні прислів’я , примовки з цією “героїнею”. Тож тут можуть бути надійними помічниками різні словники. Які й корисно почитати.

Відкриваю, наприклад, “Словник сталих виразів” [1] . І читаю:

Для того й муха на світі, щоб ліниві удень не спали.

Ба! Щось знайоме, рибальське! Згадую запитання: навіщо щука у ставку? Правильно. Аби карась не дрімав.

В Академічному словнику А. Кримського і С. Єфремова [2] зустрічаю теж “рибальське”: вертиться, наче в’юн в ополонці.

А так само про муху народ каже? Є! Та ж думка звучить так:

Крутиться, як муха в окропі.

Не секрет, що лінощі по життю йдуть парою із жадібністю до чужого. І, зокрема, до дармового пригощання. І як народ іронічно про таке каже? У того ж Кримського читаємо:

Допався: як віл до браги; до миски, як свиня до корита; як кіт до сала… А з образом мухи подібна оцінка? Є! Звучить так:

Допався як муха до меду.

Оті ліниві та жадібні бувають ще й зайве балакучі. Так на таких кажуть:

Дзижчить, як та муха; лізе в очі (уїдливий), як та муха.

Щоб припинити оте “дзижчання” людині можуть і зауважити:

У стулені вуста муха не влізе.

. Добре. “Заціпило” людині. Так тому мовчуну також дістанеться:

Мовчить – наче муху проковтнув.

Люди бувають злі та лагідні. Про перших зневажливо відгукуються:

Злий, як муха в Спасівку.

Яка його муха укусила?

Яка муха сіла йому на ніс?

А ось про лагідного чоловіка кажуть шанобливо:

Він і мухи не скривдить.

А ось “дітям” мухи ― “опаришам” ― у народних примовках “не поталанило”. Бо ж так і не знайшов чогось влучного, пов’язаного з личинками мухи. Правда, віднайшов для російського слова “опариш” давній український відповідник – мухимка. Який чомусь загубився серед інших слів. Бо ж “опариш” сучасні перекладні словники трактують як “гробак, хробачок”. Але про ці личинки тільки й можна віднайти сталий вираз: “гробаків аж кишить”. А “мухимка” – не чути. Так може слово “відновити” частішим використанням? Бо ж про слово опариш” Російсько – український сучасний народний словник [3] пише однозначно: слово — російське. Перекладом на слово “гробачок” личинку зафіксував і вже згадуваний Російсько-український академічний словник. Там читаємо:

гробачо́к (-чка́). (зоол., энтом.) ― личи́нка, З яє́чок вихо́дять гробачки́ (Троян.).

Разом з тим в російській мові “опариш” має ще й назву “плевокъ”. Про це повідомляє “Словарь. ” М. Уманця і А. Спілки [4] :

Плево́къ = 2. червячо́к, з котрого випло́жується му́ха.

Та ця назва ― загальна ― для личинок мух. А безпосередньо “опариш” для ловіння риби має ще російську назву “Блёвка”. Слово читаємо у вже згадуваних вище словниках:

Блё́вка (надеваемая на крючёк удки ― червяк или муха) ― нажи́вка, (бросаемая в воду для приманки рыбы) ― прина́да.

А. Кримський, С. Єфремов .

Блёвка = нажи́вка (червячок або муха, що надівають на гачок для принади риби).

М. Уманець, А. Спілка.

А як же бути з назвою “гробачок”? Яка найточніше відповідає російському “опаришу”. Цю личинку називають ще “робак”. І з такою назвою російський “опариш” потрапив навіть до українського прислів’я. Читаємо:

Робак влїз у хрін, та й дума, що вще й лучче нема.

1. Російсько-український словник сталих виразів 1959 р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)

2. Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов)

3. Російсько- український сучасний народний словник

4 .Словарь росийсько-український 1893–1898 рр. (М. Уманець, А. Спілка.)

Пословицы с антонимами

Вечное противостояние добра и зла, ума и глупости, богатства и бедности, молодости и старости, трудолюбия и лени воплотили в себе пословицы с антонимами – словами, имеющими противоположное значение. В этих метких народных изречениях всегда акцент смещается в сторону положительных качеств человека, а отрицательные – высмеиваются и критикуются, объясняя ребенку, как поступать не следует. Так, разбирая поговорки с антонимами, можно понять, что внешний вид дает лишь первое впечатление, которое изменится в худшую сторону, если человек не сможет поддержать беседу. Другой пример: если прожигать юность, думая только о собственных удовольствиях, то в зрелом возрасте останешься одиноким, и даже не у кого будет попросить принести тебе стакан воды.

Наш сборник – специально для школьников, которым задали найти, в каких русских пословицах встречаются антонимы. Здесь есть примеры, где эти слова представлены существительными, глаголами, прилагательными, причем они даже выделены для вашего удобства – пользуйтесь на здоровье!

Глупый осудит, а умный рассудит.

Радость не вечна, печаль не бесконечна.

Добро всегда побеждает зло.

Встречают по одежке, а провожают по уму.

На смелого собака лает, а трусливого рвет.

Бог дал родню, а черт вражду.

Богатому – как хочется, а бедному – как можется.

Дурак закинет, а умный доставай.

Коротать молодость – не видать старости.

Счастье с несчастьем двор обо двор живут.

Бел лицом — черен душой.

Не плачь по правде, обживайся с кривдой.

Скупой богач беднее нищего.

Иногда и глупый умного соблазнит.

Клятва умному страшна, а глупому смешна.

Бойся друга, как врага.

Больше друзей – больше и врагов.

Поутру был хорош, а к вечеру стал непригож.

Умная ложь лучше глупой правды.

Лучше горькая правда, чем сладкая ложь.

Счастье на крыльях, несчастье на костылях.

Аппетит от больного бежит, а к здоровому катится.

Рано снарядились, да поздно в путь пустились.

Безобразный старается казаться красивым, глупый старается говорить умные вещи.

Коли день хвалить, так ночь бранить.

Работать – день коротать; отдыхать – ночь избывать.

Корень учения горек, да плод его сладок.

Легко найти счастье, а потерять и того легче.

Ученье — свет, а неученье — тьма.

Сытый голодного, а богатый бедного не знает.

Сытый голодному не товарищ.

Счастье с несчастьем смешалось – ничего не осталось.

Лучше свое отдать, нежели чужое взять.

Не делай добра – не получишь зла.

Горька работа, да сладок хлеб.

Жарко ковать, холодно продавать.

Подальше положишь, поближе возьмешь.

С умным можно и найти и потерять.

Старость не радость, а молодость не корысть.

С холодом борись, пока тепло, а с голодом – пока сыт.

В молодости – труд, в старости – достаток.

Мухи – к свету, а мышь – во тьму.

Крепок шкурой, да слаб натурой.

Грязное к чистому не пристанет.