Що таке именник антоним

Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників

Будь ласка, оцініть матеріал!

Тема . Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників. Вживання іменників у прямому і переносному значеннях.

Мета : актуалізувати знання дітей про синоніми, антоніми, багатозначні іменники, прямо і переносне значення слів. Вчити добирати іменники-синоніми та іменники-антоніми, визначати пряме і переносне значення, використовувати у мові названі категорії іменників; розвивати і збагачувати мовлення дітей; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: слова для запису, підручник, зошит.

Тип уроку: комбінований.

І. Організація класу (хвилинка емоційного настрою).

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Девізом нашого уроку будуть слова:

Щоб помилки хитрі, спритні

Не ховалися в рядках,

Щоб всі букви в кожнім слові

Опинились на місцях,

Будем дружно працювати,

Свою пильність розвивати.

Всі: раз, два, три, чотири, п ’ять –

хочемо все на світі знать!

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Учні розказують вивчене правило на с. 53. Коментують виконання вправи 107, завдання 3, 4.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Перепусткою на урок сьогодні будуть добрі слова.

Які добрі слова ви знаєте? (Добро, мир, ласка, щирість, шана, дяка, тепло, доброзичливість, милосердя, вірність, відданість, любов, дружба…)

Які запитання поставимо до цих слів? (Що?)

Кому притаманні риси, вчинки, які названі? (Людині)

На яке запитання відповідає слово «людина»? (Хто?)

Починається людина зі слова. У книзі Біблія сказано: «Спочатку було слово…»

Слова бувають різні:

Слова, слова… Вони в собі всі різні:

тривожні й тихі, радісні й сумні;

є терпеливі, є жорстокі й грізні,

лукаві й чесні, мудрі і смішні…

Сьогодні на урок ми запрошуємо слова – назви предметів.

Як ще їх можна назвати? (Іменники)

Отже, його величність Іменник.

Іменник взяв собі на плечі

Велике діло – називати речі. (Д. Білоус)

Що таке іменник? (Відповіді дітей)

IV . Оголошення теми уроку.

Іменник запрошує вас здійснити подорож до цікавої країни лексикології. Перш ніж вирушати в дорогу, він приготував вам завдання.

V . Вивчення нового матеріалу.

1. Каліграфічна хвилинка.

Урок почнемо без зупинки

З каліграфічної хвилинки.

Щоб рівно і гарно слова написати,

Нам з’єднання букв слід усім пригадати. (Написання каліграфічної хвилинки за вправою 101).

2. Виконання вправи 100, завдання 1, 2, 3.

3. Зупинка «Пагорби словників».

Які ви знаєте словники? (Орфографічний, тлумачний, морфологічний, історичний, топонімічний (географічні назви), словник неологізмів (нові слова), діалектний, словник синонімів, словник антонімів, словник іншомовних слів, словники іноземних мов. )

4. Зупинка «Ріка багатозначних слів».

Для вираження нового змісту не обов ’язково створювати нове слово. Можна доповнити існуюче слово новим значенням.

Як говориш, будь обачним:

Є слова багатозначні.

Ось вам відповідь жива:

Слово лиш одне – єдине,

Значень… не одно – родина!

Що таке багатозначні слова?

Прочитайте слова. Якого слова не вистачає в кожному рядку? Чи є ці слова багатозначними?

Кулькова. ; ….. дитини; …..від валізи; дверна…..

Засіяне…..; …..в зошиті; футбольне…..

Складіть речення з одним із словосполучень. Запишіть.

5. Зупинка «Долина синонімів».

Прочитайте: дорога, шлях, траса, шосе, стежка, путівець.

За якою спільною ознакою ці слова об’ єднані в один ряд? (близьке значення або однакове)

Що таке синоніми?

До іменників «вогонь», «крик». «гілка» доберіть в дужках синоніми і запишіть

(багаття, галас, вигук, полум’я, вітка, галузка).

6. Зупинка «Гори антонімів»

Знайти іменники-антоніми і виписати парами у стовпчик.

Зробіть висновок про те, яку роль відіграють у реченні антоніми (допомагають відобразити протилежні явища довкілля).

V І . Підсумок уроку.

– Наближається до завершення подорож країною Лексикологією. Наостанок давайте усно пограємо з вами в гру «Ви нам слово – ми вам десять».

Доберіть до слова «ключ» значення, які має це слово:

ключ – до дверей;

V ІІ . Домашнє завдання.

Довести, що слово крило – багатозначне;

дібрати синоніми до слова говорити;

дібрати антоніми до слів: весна, перемога, ранок.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Що таке именник антоним

Додаток 4

Українська мова (4 клас)

ТЕМА. Іменники – антоніми та іменники – синоніми. Слова, що звучать і пишуться однаково, але мають різні значення.

МЕТА. Закріпити знання про іменники – синоніми, іменники – антоніми, слів, що звучать і пишуться однаково, але мають різні значення.

ОБЛАДНАННЯ: таблиця «ІМЕННИК”, «ЗНАЧЕННЯ ІМЕННИКІВ”; словники антонімів, синонімів, омонімів, фразеологізмів; м’яч; сигнальні картки; малюнки з зображенням бегемота, кетягу калини (винограду), райдуги, абетки;дерев’яний молоточок; фішки для визначення команд – переможниць.

І. Організаційний момент. Вчитель пропонує учням об’єднатися в дві команди і оголошує змагання між ними. За кожну правильну відповідь команда отримує фішку. Відповіді будуть прийматися, коли члени команди візьмуться за руки.

ІІ. Постановка проблемного питання.

• Для чого ми вивчаємо у школі предмет «Українська мова”? ( Відповіді команд ).

Прослуховування вірша «Правопис” Г.Бойка.

На братика Кіндратика розгнівалась граматика.

Погані в нього справи – не знав Кіндратик правил.

Та ще й казав усім товаришам своїм:

• Люблю я математику і не люблю граматику!

І ось Кіндрат ледачий Рішати сів задачу.

Він розповідати вміє і першу, й другу дію.

Та як же, інтересно, це написать словесно?

Не вміє він писати, не вміє будувати,

І зовсім невідомо – куди поставить коми?

Не знаючи граматики, не втнеш і математики.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

( Учні заздалегідь дізнались значення слова «аукціон”. Аукціон – це продаж товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну ).

• Сьогодні на аукціоні – незвичайний товар!На моєму столі лежать картки з написаними назвами частин мови. Цей «товар” ви можете «купити”, показавши свої знання. Отже, аукціон починається!

Лот № 1 «Прикметник”. Що ви знаєте про цю частину мови? (Відповіді).

Лот № 2 «Дієслово”. Що ви можете розповісти про цю частину мови? (Відповіді команд).

• Про третю частину мови ви повинні здогадатися самі.

Є на світі звичайна і незвичайна Країна Предметія. Звичайна тому, що живуть у ній люди і тварини, предмети та речі. А незвичайна тому, що є в ній тільки два міста: Хто? І Що? У місті Хто? Живуть люди і тварини, у місті Що? – всі інші предмети. Керує країною незвичайний король Іменник. І от, зібравшись на велику раду, вирішили жителі країни називатися іменем свого короля – іменниками.

ІV. Узагальнення знань про іменник.

• Іменник – це частина мови, яка означає назву предмета.
• Хто більше?
• Іменники відповідають на питання хто? що?
• Хто більше?
• Іменники є власні і загальні, назви істот і неістот.
• Хто більше?
• Іменники змінюються за числами і відмінками.
• Хто більше?
• Іменники мають рід.
• У множині рід іменників не визначається.
• У реченні іменники найчастіше бувають підметом або другорядним членом речення.

( Коли більше немає бажаючих розповідати про іменник, тому що пригадали все вивчене, лунає стукіт молоточка ).

• «Товар” проданий!

( Учитель може оголосити, скільки балів отримала кожна з команд за участь в аукціоні ).

Завдання для команд.

1. Розташувати іменники в алфавітному порядку. Які слова зайві? Чому? Вставити пропущені букви:

Абр_кос, пш_ниця, ч_ремха, ап._льсин, п’ятн_ця, ч_решня, любо_, ч_рвоний, ч_довий, ненавист_.

Яка команда виконає завдання правильно і швидко, зможе пояснити, яку букву вставили, та і є переможцем на цьому етапі уроку.

( Виконання учасниками команд завдання, визначення переможця ).

2. Гра «Вгадай слово”. Яке слово серед записаних має 7 букв, 8 звуків, 3 голосні, 5 приголосних. ( Визначення переможця ).

V. Каліграфічна хвилинка.

Каліграфічно виписати з попереднього завдання пару слів,що мають протилежні значення. ( Учні розповідають про дотримання правил каліграфічного письма. Хто правильно виконає це завдання, той отримає для команди додаткову фішку ).

Любов – ненависть

VІ. Робота над антонімами.

Робота за підручником. Виконання вправи № 103.

Робота в парах: вибрати з тексту вправи пари антонімів і записати їх.( Додаткові фішки командам принесуть ті пари, які першими правильно знайдуть і запишуть всі пари іменників – антонімів).

VІ. Фізкультхвилинка. Антоніми зустрічаються і в інших частинах мови. Наприклад, серед дієслів. Називаємо пару до дієслова й виконуємо рухи: розкрили очі – …;зігнули пальці- …; піднімаємо руки і …; нахиляємо тулуб і …; сіли -… .

VІІ. Робота над синонімами.

1.Учитель показує картинку, до якої учні добирають синоніми:

-гіпопотам – бегемот; кетяг калини (винограду) – китиця, гроно; райдуга –веселка; азбука – абетка.

2.Учні самостійно наводять свої приклади синонімів.

3. Яке значення мають синоніми у нашій мові?

4. Попереджувальний диктант. Записати прислів’я під диктовку, підкреслити синоніми.

Праця робить людину розумною. Пташку впізнають у польоті, а людину – в роботі. Посій труд, а слава вродить.

VІІІ. Робота над правилом (с. 51 підручника).

Після опрацювання правила, учитель демонструє словники синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів, розповідає про правила користування цими словниками.

ІХ. Робота над багатозначними словами.

Учні самостійно виконують завдання вправи № 105. При перевірці, фішки отримують для своєї команди ті учні, які виписали багатозначні слова безпомилково, швидко, каліграфічно.

Х. Закріплення знань про антоніми, синоніми.

Учитель по черзі викликає з кожної команди пару учасників для гри «Добери синонім” , «Добери антонім”. Завдання парам: назвати слово, до якого можна дібрати синонім( антонім ), кинути м’яч своєму партнерові, а той каже відповідний синонім (антонім ). Перемагає та пара, яка назвала більше пар слів.

ХІ. Підсумок уроку. Гра «Блиц – турнір”.

У кожного учня є сигнальна картка. Якщо він згоден з відповіддю, то піднімає сигнальну картку, якщо – ні, то сидить спокійно.

• Іменники – це частина мови, яка вказує на предмет і відповідає на питання хто? що? (так);
• Синоніми – це слова протилежні за значенням (ні);
• Багатозначні іменники мають пряме та переносне значення (так);
• Хлопчик – дівчинка, день –ніч – це іменники (так);
• Іменник у реченні є завжди присудком (ні).

Учитель підраховує кількість фішок кожної команди і оголошує переможця.

ХІІ. Домашнє завдання. Вправа № 107; вивчити правило на стор. 51 підручника.

ІМЕННИКИ-СИНОНІМИ, ІМЕННИКИ-АНТОНІМИ. БАГАТОЗНАЧНІ ІМЕННИКИ. ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ ІМЕННИКІВ

Мета: актуалізувати знання учнів про іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників, пряме й переносне значення слів; розвивати вміння вибирати з ряду синонімів ті іменники, що відповідають змісту висловлювання; збагачувати мовлення учнів; виховувати пильність у поводженні з вогнем.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

В путь щасливу і широку

Всіх виводить школа вас.

До уроку! До уроку!

В школі дзвоник кличе вас!

Поспішіть місця зайняти,

Час урок розпочинати.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ

1. Пояснювальний диктант

СІРНИКИ – НЕ ІГРАШКА!

Одного разу захотілося хлопчику погратися сірниками. Він запалив сірник і розгублено кинув його на підлогу. Почав горіти килим. З переляку хлопчик не знав, що робити. їдкий дим пішов з вікна. Це помітили сусіди. Вони поспішили на допомогу і викликали пожежників.

– Визначіть їх рід, число.

2. Гра “Допоможи Незнайкові”

– Виправте помилки і запишіть слова правильно.

Телифон, миханік, тилиграма, портред, окиан, в літку, допобачення, ширенга.

3. Вправа “Незакінчене речення”

Горизонт, виднокіл, обрій – це іменники – … (синоніми).

Ніс човна. Кирпатий ніс. Ніс – це… іменник. (Багатозначний іменник)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні на уроці ми будемо вчитися добирати іменники-антоніми, іменники-синоніми, поговоримо про багатозначність деяких іменників, будемо вчитися визначати пряме й переносне значення іменників, вводити його в словосполучення, речення.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Фронтальне виконання практичних завдань

– До іменників вогонь, крик, гілка доберіть подані у дужках синоніми і запишіть їх. (Багаття, галас, галузка, ватра, вигук, вітка)

– Пригадаймо, що таке синоніми? (Синоніми – це слова, однакові або близькі за значенням, але різні за звучанням і написанням.)

– Яку роль відіграють у мовленні іменники-синоніми? (Вони дають можливість найточніше, найвиразніше і найвлучніше висловлювати свою думку)

– Прочитайте прислів’я та приказки.

Вчення – світ, а невчення – тьма. Правда кривду переважить. Незнайко на печі лежить, а Знайко по дорозі біжить. Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться. Праця людину годує, а лінь марнує.

– Випишіть парами іменники-антоніми.

– Визначте їх рід.

– Який ми можемо зробити висновок про роль антонімів у реченнях, прислів’ях? (Вони допомагають увиразнити мовлення, точно висловити свою думку або загострити увагу на чомусь особливому, дають можливість яскравіше виразити протилежні явища.)

– Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.

Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золоті стрічки. Вплели берези стрічки в зелені коси. Сміються сонячні зайчики, а берези сумують.

Стали, діти, біля парт.

Кожен з вас здоров’я варт.

Піднімайте руки вгору,

Сонце сили додасть хворим.

Присідайте до землі,

Будуть сили немалі.

А тепер взялись за руки,

Хай покинуть слабкість й муки.

Нам же далі працювати,

То й здоров’я треба мати.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Самостійна робота

– Складіть і запишіть речення із поданими синонімами.

– Підкресліть головні та другорядні члени речення.

1-ша група: алмаз, діамант.

2-га група: ощадливість, бережливість.

3-тя група: шелест, шарудіння.

4-та група: зворушливий, розчулений.

2. Вибіркове списування

– З поданих у дужках синонімів виберіть потрібне за змістом слово і запишіть із ним речення.

Переді мною розкинулось широке (лан, поле, нива). Я відчув (запахи, аромати, пахощі) стиглого жита. Весела пісня жайворонка линула у (височині, висоті, небесах).

3. Робота з іменниками, що звучать однаково, але мають різне значення

Робота за малюнками

– Дві лисички – тварини; лисички – гриби;

– сонечко – на небі; сонечко – комаха;

– коса – в дівчини; коса – знаряддя праці; коса на річці.

Косу дівчина плете,

На косі трава росте.

Пляж найкращий на косі,

Поки ще трава в росі.

Із косою йде на косу,

Хлопець той, що траву косить.

– У якому новому значенні вживаються тепер слова:

В автомобілі двірник – людина, яка прибирає;

Сумка, портфель дипломат – працівник посольства;

Комп’ютерний диск – автомобільний;

Тварина миша – комп’ютерна?

4. Творча робота

– Поєднайте слова перо, ключ, бік, лінійка з іншими словами таким чином, щоб показати їх багатозначність.

– Як слова стають багатозначними?

(Можна доповнювати існуючі слова новими значеннями.)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

– Що повторили на уроці?

– Які цінні думки запам’ятали?

– Для чого потрібно вживати у мові іменники – синоніми, антоніми?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

ІМЕННИКИ-СИНОНІМИ, ІМЕННИКИ-АНТОНІМИ. БАГАТОЗНАЧНІ ІМЕННИКИ. ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ ІМЕННИКІВ – Плани-конспекти уроків по українській мові

Схожі записи:

АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ МАЛОЇ БУКВИ щ. ПОРІВНЯННЯ МАЛОЇ БУКВИ щ З МАЛИМИ БУКВАМИ ш, ц. ПИСЬМО МАЛОЇ БУКВИ щ, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З НЕЮ Мета: вчити учнів писати рядкову букву щ; закріпити уявлення про її звукове значення, розвивати мовлення, вміння аналізувати структуру малої букви щ, зіставляти її елементи з.

Робота над удосконаленням власного тексту. Вправляння у порівнянні художніх та науково-популярних описів. Контрольна робота: складання діалогу. (Вправи 42-45) Тема. Робота над удосконаленням власного тексту. Вправляння у порівнянні художніх та науково-популярних описів. Контрольна робота: складання діалогу. (Вправи 42-45). Мета. Закріпити здобуті знання про будову.

Виражальні засоби риторики (порівняння, метафора, протиставлення, парадокс) Уроки № 48, 49 Тема. Виражальні засоби риторики (порівняння, метафора, протиставлення, парадокс) Мета: спираючись на здобуті учнями знання з теорії літератури, пояснити роль та значення.

Аналіз контрольної роботи. Правопис закінчень іменників жіночого і чоловічого роду в орудному відмінку однини. (Вправи 129-133) Тема. Аналіз контрольної роботи. Правопис закінчень іменників жіночого і чоловічого роду в орудному відмінку однини. (Вправи 129-133). Мета. Ознайомити учнів з особливостями закінчень іменників жіночого.

Зв’язне мовлення Усний докладний переказ тексту публіцистичного стилю Зв’язне мовлення Усний докладний переказ тексту публіцистичного стилю Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати такі текстотворчі вміння: визначати тему та головну думку тексту, колективно.

ПОНЯТТЯ ПРО ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОЛЛЮ РІЗНИХ ЗАЙМЕННИКІВ У ТЕКСТІ Мета: ознайомити учнів з новою частиною мови – займенником, з особливостями займенників, їх роллю у мовленні; вчити впізнавати серед слів займенники, які вказують на предмети.

СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ СЛОВОТВОРУ СЛОВОТВОРЧІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ Урок № 60 СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ СЛОВОТВОРУ Мета: закріпити знання, уміння і навички стилістичного використання засобів словотвору; розвивати вміння встановлювати внутрішньо –.

РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ У ТЕКСТАХ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ПРИСЛІВНИК Мета: показати роль прислівників у художніх і науково-популярних творах; вчити пояснювати значення прислівників у тексті, вибирати з-поміж поданих прислівник, що найбільше відповідає змісту речення, тексту;.

ЗМІНЮВАННЯ І ТВОРЕННЯ СЛІВ. ОСНОВНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ Мета: навчальна: повторити та поглибити вивчене про змінювання й творення слів; сформувати вміння розрізняти спільнокореневі слова і форми слів; узагальнити знання про способи творення слів;.

ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 38 ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Мета: повторити відомості про діалектні слова, сфери їх уживання.

РОЛЬ ПРИСЛІВНИКІВ-СИНОНІМІВ І ПРИСЛІВНИКІВ-АНТОНІМІВ У МОВЛЕННІ Мета: вчити учнів добирати до поданого прислівника синоніми й антоніми; розвивати мислення, мовлення; виховувати позитивне ставлення до навчання. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ.

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ЗА РІК Урок № 70 ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ЗА РІК Мета: підбити підсумки навчальних досягнень десятикласників за рік; розвивати вміння підбивати підсумки власної діяльності, аналізувати їх, робити висновки;.

Змістовний зв’язок між частинами тексту Тема: Змістовний зв’язок між частинами тексту Мета: поглибити знання учнів про структурні одиниці тексту; формувати уявлення про змістовний зв’язок між частинами тексту; розвивати зв’язне мовлення;.

АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ МАЛОЇ І ВЕЛИКОЇ БУКВ Юю. ПИСЬМО МАЛОЇ І ВЕЛИКОЇ БУКВИ Юю, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З НЕЮ. СПИСУВАННЯ ДРУКОВАНОГО РЕЧЕННЯ Мета: вчити учнів писати малу і велику букву Юю, поєднувати її з іншими буквами; розвивати мовлення, фонематичний слух, уміння порівнювати, зіставляти; виховувати любов до природи.

Роздільне написання слів у реченнях. Складання розповіді за малюнком. Вимова й правопис слів завдання, ведмідь Урок 9 Тема. Роздільне написання слів у реченнях. Складання розповіді за малюнком. Вимова й правопис слів завдання, ведмідь Мета: повторити й вдосконалити знання про будову.

НАПИСАННЯ Н У ДІЄПРИКМЕТНИКАХ ТА НН У ПРИКМЕТНИКАХ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ Мета: – навчальна: повторити й поглибити знання школярів про способи творення дієприкметників, зокрема про суфіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичок правопису – н – у дієприкметника.

Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на Тема. Правопис закінчень іменників жіночого та чоловічого роду на – а (-я) в родовому відмінку однини. (Вправи 146-150). Мета. Показати зв’язок закінчень іменників жіночого та.

Вступ. Звуки мовлення. Букви. Каліграфічне написання малих букв українського алфавіту. Вимова та правопис слів азбука, абетка, алфавіт і вересень Урок 1 Тема. Вступ. Звуки мовлення. Букви. Каліграфічне написання малих букв українського алфавіту. Вимова та правопис слів азбука, абетка, алфавіт і вересень Мета: ознайомити учнів.

Ненаголошені [е], [и], [о] в коренях слів. Правопис. Орфограма (практично) Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 57 Тема. Ненаголошені [е], [и], [о] в коренях слів. Правопис. Орфограма (практично) Мета: – навчальна: систематизувати й узагальнити знання учнів.

Складні речення СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 20 Тема. Складні речення Мета: ознайомити учнів з поняттям про складні речення; формувати вміння розпізнавати складні речення, обгрунтовувати вживання розділових знаків.

ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ. ВИМОВА І ПРАВОПИС НАЙУЖИВАНІШИХ ЧИСЛІВНИКІВ, УЖИВАННЯ ЇХ У МОВЛЕННІ Мета: ознайомити учнів з частиною мови – числівником; дати початкове уявлення про числівник, його роль у мовленні; вчити впізнавати серед слів числівники, ставити до них.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 5 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ Мета: повторити загальну.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівниковий зворот. Літера и в суфіксах дієприслівників Тема: Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, Морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівниковий зворот. Літера и в суфіксах дієприслівників. Мета: Дати поняття про дієприслівник як.

Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Практичні словотворчі вправи. Усний опис зимового пейзажу Урок 65 Тема. Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Практичні словотворчі вправи. Усний опис зимового пейзажу Мета: вдосконалювати вміння рід, число і відмінок у.

Спостереження за вживанням прикметників у різних типах тексту Урок 60 Тема. Спостереження за вживанням прикметників у різних типах тексту Мета: удосконалювати вміння дітей визначати відмінок прикметника за закінченням і формою іменника, організувати спостереження.

Другорядні члени речення. Означення. Обставина ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 26 Тема: Другорядні члени речення. Означення. Обставина Мета: сформувати поняття означення та обставина, формувати вміння розпізнавати їх у.

КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ. НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ МОНОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ Мета: – навчальна: оцінити рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності семикласників: правильно писати слова на вивчені орфограми; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; перевірити.

ЗМІНА ПРИГОЛОСНИХ [г], [к], [х] НА [з’], [ц’], [с’] ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ Мета: ознайомити учнів із чергуванням кінцевих приголосних [г], [к], [х] на [з’], [ц’], [с’] перед закінченням – і в іменниках різного роду; формувати вміння й.

УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 7. ЧИТАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ. ОЦІНКА ВИКОРИСТАНИХ АВТОРОМ МОВНИХ ЗАСОБІВ, АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТЕКСТУ ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок №13 УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ № 7. ЧИТАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ, ТИПІВ, ЖАНРІВ МОВЛЕННЯ.

Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 77 Тема. Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом Мета: – навчальна: поглибити знання учнів про вживання.

Розвиток зв’язного мовлення. Типи мовлення СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 11 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Типи мовлення Мета: дати учням загальне уявлення про типи мовлення; навчити їх визначати типи мовлення, самим.

Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про стилі мовлення, сфери вживання кожного з них ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 19 Тема: Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про стилі мовлення, сфери вживання кожного з них Мета: дати уявлення про.

Зв’язне мовлення. Мовленнєві помилки й недоліки (практично). Види помилок, допущених у переказі. Аналіз письмового переказу ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Мета: підвести підсумки письмових учнівських робіт, відзначити позитивне у їх виконанні, вказати основні види помилок, допущених у письмовій роботі, проаналізувати.

Зв’язне мовлення. Докладний усний переказ тексту розповідного характеру І СЕМЕСТР ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Урок № 10 Тема: Зв’язне мовлення. Докладний усний переказ тексту розповідного характеру Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів.

Урок розвитку мовлення. Чергування голосних у коренях іменників жіночого та чоловічого роду в однині. (Вправи 116-120) Тема. Чергування голосних у коренях іменників жіночого та чоловічого роду в однині. (Вправи 116-120). Мета. Ознайомити учнів із випадками чергування голосних звуків в окремих відмінках.

Що таке именник антоним

Іменники – антоніми, іменники – синоніми, багатозначні слова, пряме і переносне
значення слів
Урок-подорож для актуалізації знання дітей про синоніми, антоніми, багатозначні іменники, прямо і переносне значення слів.

Тема уроку: іменники-синоніми, іменники – антоніми. Багатозначні іменники. Пряме і переносне значення іменників.
Мета уроку: актуалізувати знання дітей про синоніми, антоніми, багатозначні іменники, прямо і переносне значення слів. Вчити добирати іменники-синоніми та іменники-антоніми, визначати пряме і переносне значення, використовувати у мові названі категорії іменників; розвивати і збагачувати мовлення дітей; виховувати любов до рідної мови.
Обладнання: таблиці, схема-карта.
Хід уроку
І. Організація класу (хвилинка емоційного настрою).
Нумо, діти, підведіться!
Всі приємно посміхніться.
Продзвенів уже дзвінок,
Починаємо урок
– Девізом нашого уроку будуть слова:
Щоб помилки хитрі, спритні
Не ховалися в рядках,
Щоб всі букви в кожнім слові
Опинились на місцях,
Будем дружно працювати,
Свою пильність розвивати.
Всі: раз, два, три, чотири, п’ять –
хочем все на світі знать!
ІІ. Контроль, корекція і закріплення знань.
– Перепусткою на урок сьогодні будуть добрі слова.
– Які добрі слова ви знаєте? (Добро, мир, ласка, щирість, шана, дяка, тепло, доброзичливість, милосердя, вірність, відданість, любов, дружба…)
– Які запитання поставимо до цих слів? (Що?)
– Кому притаманні риси, вчинки, які названі? (Людині)
– На яке запитання відповідає слово «людина»? (Хто?)
– Починається людина зі слова. У книзі Біблія сказано: «Спочатку було слово…»
– Слова бувають різні:
Слова, слова… Вони в собі всі різні:
тривожні й тихі, радісні й сумні;
є терпеливі, є жорстокі й грізні,
лукаві й чесні, мудрі і смішні…
– Сьогодні на урок ми запрошуємо слова – назви предметів.
– Як ще їх можна назвати? (Іменники)
– Отже, його величність Іменник.
Іменник взяв собі на плечі
Велике діло – називати речі. (Д. Білоус)
– Що таке іменник? (Відповіді дітей)

ІІІ. Актуалізація опорних знань.
– Іменник запрошує вас здійснити подорож до цікавої країни лексикології. Перш ніж вирушати в дорогу, він приготував вам завдання.
1. Каліграфічна хвилинка.
– Урок почнемо без зупинки
З каліграфічної хвилинки.
Щоб рівно і гарно слова написати,
Нам з’єднання букв слід усім пригадати.
М Мм мо ми му ім ем см
– Давайте запишемо вислів відомого російського письменника Л. Толстого про мову:
«Я дуже люблю народну українську мову, звучну, барвисту й таку м’яку».
– Давайте визначимо граматичну основу речення.
2. Творча робота «Абетковий диктант».
– Давайте виконаємо ще одне завдання, яке запропонував нам Іменник.
– Запишіть слова за алфавітом:
Фонетика, орфографія, лінгвістика, орфоепія, морфологія, лексикологія.
(Лексикологія, лінгвістика, морфологія, орфографія, орфоепія, фонетика).
– Що означають ці слова?
– Це – все науки про мову:
Лексикологія – наука, що вивчає лексику. Тобто сукупність слів, що входять до складу будь-якої мови; слова.
Лінгвістика – наука про мови.
Морфологія – наука про будову слів.
Орфографія – наука про правила передачі мови на письмі, правопис.
Орфоепія – наука про правила, норми літературної вимови.
Фонетика – наука про способи творення звуків мови, наголос, інтонацію.
IV. Оголошення теми і мети уроку.
– Іменник запрошує нас здійснити подорож до країни Лексикології. Пригадати, що ми знаємо про синоніми, антоніми, багатозначні слова та слова, вжиті в прямому і переносному значенні.
– Також Іменник дав нам у дорогу маршрутну карту, на якій є наш маршрут.

1. Зупинка «Пагорби словників».
– Які ви знаєте словники? (Орфографічний, тлумачний, морфологічний, історичний, топонімічний (географічні назви), словник неологізмів (нові слова), діалектний, словник синонімів, словник антонімів, словник іншомовних слів, словники іноземних мов. )

2. Зупинка «Озера значень».
(робота в групах)
Перша група – слова, вжиті в прямому значенні (сережки із золота, море – водний простір),
друга група – слова, вжиті у переносному значенні («чорне золото» Донбасу, море квітів).

3. Зупинка «Ріка багатозначних слів».
– Для вираження нового змісту не обов’язково створювати нове слово. Можна доповнити існуюче слово новим значенням.
Як говориш, будь обачним:
Є слова багатозначні.
Ось вам відповідь жива:
Слово лиш одне – єдине,
Значень… не одно – родина!
– Що таке багатозначні слова?
– Прочитайте слова. Якого слова не вистачає в кожному рядку? Чи є ці слова багатозначними?
(по варіантах)
Кулькова. ; ….. дитини; …..від валізи; дверна…..
Засіяне…..; …..в зошиті; футбольне…..
(поле, ручка)
– Складіть речення з одним із словосполучень. Запишіть.

4. Зупинка «Долина синонімів».
Прочитайте: дорога, шлях, траса, шосе, стежка, путівець.
– За якою спільною ознакою ці слова об’єднані в один ряд? (близьке значення або однакове)
– Що таке синоніми?
– До іменників «вогонь», «крик». «гілка» доберіть в дужках синоніми і запишіть
(багаття, галас, вигук, полум’я, вітка, галузка).

5. Зупинка «Гори антонімів» – вправа 103, ст. 51.
Виписати іменники-антоніми парами у стовпчик.
– Зробіть висновок про те, яку роль відіграють у реченні антоніми (допомагають відобразити протилежні явища довкілля).
V. Підсумок уроку.
– Наближається до завершення подорож країною Лексикологією. Наостанок давайте усно пограємо з вами в гру «Ви нам слово – ми вам десять».
– Доберіть до слова «земля» значення, які має це слово:
земля – Вітчизна, Батьківщина;
земля – ґрунт;
земля – суша;
Земля – планета.
– Я хочу, щоб на нашій землі, на нашій планеті була і наша українська мова. Щоб ви її берегли, розвивали, збагачували новими словами.
Як немає України без калини, верби, рушників, так не може бути й України без нашої рідної мови. Наостанок ми заспіваємо вам пісню «Немає України без калини…».

НОВОСТИ НА САЙТЕ:

Косметика Jane Iredale столь эффективна, что внесена пластическими хирургами, дерматологами и профессионалами рынка красоты. Декоративную косметику jane iredale отличает богатейшая палитра, умение отражать актуальные тенденции в моде и оставаться верной своей уникальной концепции.

В школі

Підручники, календарні плани, методичні рекомендації. Зовнішнє незалежне оцінювання. Тести за предметами.

Іменник. Загальна характеристика іменника

Іменник. Загальна характеристика іменника

1. Іменник та його граматичні ознаки

Іменником називається самостійна частина мови , що називає предмет і відповідає на питання хто? або що?

У граматиці предметом вважається все те, про що можна запитати хто це?

або що це? Отже, предмети — це хлопець, учениця, кінь, голуб, стіл, дерево, світло, спека, відвага, цвітіння, похід, фантазія, думка.

Іменники характеризуються певними граматичними ознаками.

За значенням усі іменники поділяються на назви істот і назви неістот.

Серед назв істот розрізняємо назви осіб і назви тварин.

До назв осіб належать назви людей, а також назви різних дійових осіб у художніх творах: чоловік, дитя, дочка, токар, директор, депутат, мрійник, велосипедист, Микола, Петренко, Ягня, Мальований Стовп, Вітер.

До назв тварин належать назви всіх представників тваринного світу, включаючи найпростіших: кит, слон, корова, свиня, порося, ластівка, карась, рак, метелик, жук, черв’як, гідра, мікроб.

Серед назв неістот розрізняємо:

• назви чітко окреслених предметів і понять, тобто назви охоплюваних зором речей, деталей, частин тіла, різних мір, місяців, днів тижня, терміни, а також назви населених пунктів: стілець, поріг, трактор, кран, ключ, дуб, рука, ніс, метр, кілограм, серпень, вівторок, квадрат, катет, Київ, Конотоп;
• також назви нечітко окреслених предметів і понять, тобто назви предметів, що не охоплюються зором, не мають певних меж, збірні назви, назви територій, великих споруд, речовин, явищ, почуттів, дій, станів, ознак, ігор, абстрактних понять тощо: шлях, ліс, космос, зерно, листя, Крим, Памір, замок, завод, пісок, глина, грім, буря, радість, гнів, біг, футбол, сон, свіжість, прогрес.

Назви бувають загальні і власні.

Загальні назви даються багатьом однаковим предметам та поняттям:

тракторист, кінь, заєць, садок, книжка, газета, гора, річка, трава, конвалія, стебло, ніжність, думка, намір.

Власні назви даються окремим предметам, щоб відрізнити їх від інших подібних: Степан, Петро, Венера, Марс, Дніпро, Дунай, Волинь, Донбас, Чернігів, Золотоноша, “Молодь України” (газета),”Веселка” (видавництво).

Власні назви пишуться з великої букви.

Іменники (щоправда, не всі) мають рід, змінюються за числами й відмінками, поділяються на відміни й групи відмінювання.

Перевірте себе. Запишіть іменники у дві колонки: 1) назви чітко окреслених предметів і понять; 2) назви нечітко окреслених предметів і понять.

Вітер, льон, ніготь, інтерес, апельсин, стронцій, намір, екзамен, усюдихід, відблиск, ефір, клубок, дощ, аршин, ефект.

Ключ. З перших букв має скластися початок прислів’я: “… а з лісу виводить”.

2. Іменник та його рід

Іменники бувають чоловічого, жіночого або середнього роду.

Рід іменника визначаємо, співвідносячи його з він, вона, воно або поєднуючи з цей, ця, це: цей суддя (він), ця стаття (вона), це життя (воно); цей степ (він), ця путь (вона), це листя (воно), цей біль (він), цей Дніпро (він).

Деякі іменники можуть бути подвійного роду (термін “іменники спільного роду” неточний) — чоловічого або жіночого: убогий сирота і убога сирота, цей задавака і ця задавака, цей плакса і ця плакса; чоловічого або середнього: цей ледащо і це ледащо, цей базікало і це базікало; жіночого або середнього: така головище і таке головище, чорна хмарище і чорне хмарище.

Рід таких іменників визначаємо за контекстом.

Щодо роду незмінюваних іменників, то треба мати на увазі таке:

• назви осіб мають рід відповідно до статі: цей аташе, цей кабальєро, ця леді, ця мадам;
• назви тварин мають чоловічий рід: цей шимпанзе, цей поні, цей гну, цей какаду, цей боа; виняток: ця цеце (муха); але якщо треба вказати на самку, назві надається значення жіночого роду: ця кенгуру, ця шимпанзе;
• назви неістот мають, як правило, середній рід: це кашне, це рагу, це меню, це кіно, це журі; але: ця кольрабі (капуста);
• власні назви мають рід відповідно до роду загальної назви: штат Міссісіпі (він), ріка Міссісіпі (вона), місто Сочі (воно), річка Сочі (вона);
• незмінювані складноскорочені слова мають рід відповідно до роду іменника, який входить до абревіатури в називному відмінку: НБУ (Національний банк України— чоловічого роду), СБУ (Службабезпеки України— жіночого роду), ВАТ (Відкрите акціонерне товариство — середнього роду).

Іменники, що вживаються тільки в множині, за родами не розрізняються:

ці двері, ці ворота, ці хитрощі, ці Суми, ці Карпати.

Перевірте себе.

Запишіть іменники у три колонки за родами: 1) середній; 2) жіночий; 3) чоловічий. Іменників, рід яких не визначається, не виписуйте.

Взірець, кабальєро, АТС, міледі, узбіччя, ВАТ, Ялта, плато, ножиці, меню, льодовня, джерело, скаут, собака, рагу, оказія, двері, Чилі (країна), Дніпро, ательє, листя, свіжість, сани, Міссісіпі (річка), біль, вдячність, квазімодо.

Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову Вольтера: “Свобода полягає в тому, щоб…”

1. Іменник та його число. Збірні іменники

Іменники мають два числа: однину й множину.

Іменник в однині можна співвіднести з він, вона, воно або поєднати з цей, ця, це: цей корінь (він), ця сосна (вона), це коріння (воно).

Іменник у множині можна співвіднести з вони або поєднати з ці: ці корені (вони), ці сосни (вони).

Частина іменників вживається, як правило, тільки в однині. Вони означають:

• назви речовин: молоко, залізо, віск, кров;
• збірні назви: студентство, молодь, дітвора, картоплиння, морква, листя, проміння, каміння;
• назви дій, якостей, почуттів: хода, думання, біганина, далеч, синь, хоробрість, гнів;
• власні назви: Оксана, Степан, Сосюра, Іваненко, Вінниця, Добротвір.

Незначна кількість іменників має тільки множину. Вони переважно означають:

• назви предметів, парних за своєю будовою: ножиці, сани, ворота, штани, челюсті, груди;
• збірні назви: люди, діти, кури, гуси, дрова;
• назви дій, станів, почуттів тощо (переважно іменники з суфіксом –ощ-):

лінощі, веселощі, мудрощі, заздрощі, пахощі, жнива;

• власні географічні назви: Карпати, Черкаси, Апенніни.

Визначаючи число іменників, треба особливу увагу звертати на збірні іменники — вони, як правило, стоять в однині, хоч і називають сукупність багатьох предметів: наша молодь, осіннє листя, коріння проросло.

Перевірте себе. Іменник

Запишіть іменники у дві колонки: 1) ті, що вживаються тільки в множині; 2) ті, що вживаються тільки в однині. Інших не виписуйте.

Взуття, штани, гарбузиння, сміття, віск, граблі, веселощі, гори, студентство, залізо, збори, груші, старість, Карпати, листя.

Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову російського письменника

І.Ільфа: “Не треба боротися за чистоту, …”

4. Іменник та його відмінки

Іменник, пов’язуючись у реченні з іншими словами, змінюється за відмінками.

В українській мові є сім відмінків, кожний з яких відповідає на певне питання:

• називний — хто? що? (син, яблуко; сини, яблука);
• родовий — кого? чого? (сина,яблука; синів, яблук);
• давальний — кому? чому? (синові, яблуку; синам, яблукам);
• знахідний — кого? що? (сина, яблуко; синів, яблука);
• орудний — ким? чим? (сином, яблуком; синами, яблуками);
• місцевий — на (в, при) кому? на чому? (на синові, яблуку; синах, яблуках); 7) кличний — хто? що? (сину, яблуко; сини, яблука).

Називний відмінок називається прямим, усі інші — непрямими.

Називний і кличний відмінки вживаються завжди без прийменника, місцевий — завжди з прийменником, давальний відмінок, на відміну від місцевого, виступає майже завжди без прийменника (з давальним відмінком поєднуються тільки прийменники назустріч, наперекір, навздогін, на противагу): І знов жага (на чому?) на світі жити, чинить добро, людей любити й віддать душі надбитий хист (чому?) країні рідній на користь (М. Старицький). Усі інші відмінки можуть вживатися як з прийменниками, так і без них.

Щоб під час аналізу іменників не сплутати знахідного відмінка з називним або родовим, слід ставити до іменника відразу обидва питання хто? що?, кого? чого? або кого? що?: За сонцем (хто? що?) хмаронька пливе, (кого? що?) червоні поли розстилає і (кого? що?) сонце спатоньки зове у (кого? що?) синє море (Т.Шевченко).

В українській мові є іменники, які не змінюються. Це переважно слова іншомовного походження (кашне, метро, парі, Перу, Чилі, Гейне, Дюма), жіночі прізвища на приголосний та –о (про Зою Гайдай, від Оксани Петрусенко), а також деякі абревіатури (МЗС, ООН, райвно, але: біля загсу, у ЦУМі). Відмінки таких іменників визначаємо за питанням, на яке вони відповідають у реченні або словосполученні.

Перевірте себе. Випишіть іменники без прийменників підряд у тому порядку, у якому відмінку вони стоять: 1) у називному; 2) у родовому; 3) у давальному і т.д.

Свічка, (на) кінець, (з) примусу, (завдяки) витривалості, справа, (з) успіхом, (при) здоров’ї, (круг) Києва, (про) князів, (в) ООН, (перед) кладкою, (за) участі, (услід) онукам, (у) далечінь, (за) вітром, (наперекір) бурям, (по) склі.

Ключ. З других букв іменників має скластися закінчення вислову американського письменника Р.Емерсона: “Слабкі люди вірять в удачу, сильні — …”